Сергєєв Олександр Сергійович

Народився 17 квітня 1985 року в селі Гельмязів, тут же виріс, закінчив 11 класів у місцевій школі та був призваний на строкову службу до армії.

Після служби повернувся до рідного села, а згодом поїхав на роботу до Києва. Працював будівельником на різних об’єктах столиці. 

У столиці познайомився з дівчиною Оксаною, з якою створив сім’ю та переїхав жити в с. Грузьке Кропивницького району Кіровоградської області, але продовжив працювати на будівництві в м. Києві. В шлюбі народився синок Сергій.

Але життя непередбачуване і дороги Сергія і Оксани розійшлися, він повернувся до батьків у с. Гельмязів, згодом зустрів другу дівчину, теж Оксану, з якою у шлюбі прожив 8 років.

25 жовтня 2022 року Олександр був прийнятий на військову службу до складу 118-тої окремої бригади територіальної оборони (118 ОБрТрО).  Тримав оборону на Сумському, Запорізькому, Донецькому напрямкам та поблизу Чорнобиля.За зразкову службу та сумлінне виконання обов’язків був нагороджений відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «За збережене життя», відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест хоробрих», відзнакою Міністра оборони України «Хрест сил територіальної оборони», нагрудним значком «Почесна відзнака командира 118 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ імені отамана Лютого-Лютенка».

25 травня 2026 року, перебуваючи на пункті дистанційного пілотування БпЛА поблизу н.п. Миколаївка Краматорського району, внаслідок влучання ворожого КАБу отримав тяжкі поранення у вигляді вибухової травми та множинних вогнепально-осколкових поранень, більше двох тижнів знаходився в комі.