Сквирський Сергій Володимирович

Народився 06 грудня 1977 року в селі Келеберда Канівського району, але невдовзі родина переїхала до Гельмязова, де і пройшло дитинство Сергія. Тут він виріс, закінчив 9 класів у місцевій школі, потім навчався у м. Черкаси в ПТУ №1, здобув спеціальність столяр-верстатник. У 1996 році був призваний на строкову службу до лав ЗСУ, яку проходив у прикордонних військах, отримав посаду стрілець-снайпер.

Після  служби повернувся додому, працював будівельником в м. Черкаси та м. Київ, познайомився з дівчиною Юлею, з якою проживав у цивільному шлюбі, пара виховувала двох дітей – сина Нікіту та донечку Катю.

З початком повномасштабного вторгнення Сергій Сквирський продовжував працювати на будівництві, мав певні проблеми зі здоров’ям. Але 25  січня 2025 року був мобілізований та проходив навчання в м. Гончарівське на Чернігівщині, потім потрапив до складу 425-го окремого штурмового полку Сухопутних військ ЗСУ «СКЕЛЯ» військової частини А4862. Пізніше був прикомандирований до в/ч А7379, в складі якої виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.

21 квітня 2025 року поблизу населеного пункту Розлив Волноваського району Донецької області під час виконання бойового завдання із захисту України солдат Сергій СКВИРСЬКИЙ зник безвісти, і лише через рік був ідентифікований за результатами ДНК-експертизи.