A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Гельмязівська громада
Черкаська область, Золотоніський район

Тези до виступу директора Черкаської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» МЕЛЕЖКА Ю.В.

Дата: 31.05.2021 12:26
Кількість переглядів: 1166

Одним із традиційних прийомів землеробства у нашій країні  є спалювання пожнивних решток. Питання доцільності цього заходу і дотепер залишається актуальним. З одного боку, вважається, що спалювання активізує біологічні процеси, знешкоджує шкідників та фітопатогенну мікрофлору, знищує насіння бур’янів, збільшує доступність поживних елементів у ґрунті та полегшує його обробіток. Це найбільш економічний метод ліквідації пожнивних решток, який ще недавно доволі широко застосовувався як у Радянському Союзі, так і в сучасній Україні і ряді країн Європи.

З іншого боку, унаслідок спалювання рослинних решток на сільськогосподарських землях призводить до помітного зниження родючості ґрунту. Спалювання органічної речовини (Гумусу) – це головний фактор зниження родючості. Адже гумус це органічна складова частина ґрунту, яка утворюється в процесі біохімічного розкладу рослинних і тваринних решток та формує його родючість.  Від спалювання рослинних решток збіднюється ґрунт, а мінеральні речовини, що містяться в попелі, досить легко вимиваються поверхневими та ґрунтовими водами, і лише незначна їх частина засвоюється рослинами. Пожежі – одне з найголовніших джерел викидів вуглекислого газу в атмосферу. Якщо пожежі часті, то згорає не тільки суха трава, а й накопичена в ґрунті органіка і, відповідно, збільшується кількість викидів вуглекислого газу. А отже, посилюється так званий «парниковий ефект», який призводить до несприятливих змін і коливань клімату на планеті.

Під час пожеж гине багато комах, як шкідників так і корисних для сільськогосподарських культур та інші дрібні живі істоти, які беруть участь у процесі утворення ґрунту.

В наш час широко обговорюється питання  використання побічних решток рослинництва, як відновлювального енергоресурсу, але і як фактору відтворення органічних речовин в ґрунті.

Підраховано, що при спалюванні соломи знищується така кількість органічної речовини і поверхневого шару ґрунту, яку  можна компенсувати внесенням 40 т/га гною.

Основним джерелом надходження органічних речовин до ґрунту є нетоварна частина врожаю: солома зернових і зернобобових та стебла соняшника і кукурудзи. За даними літературних джерел з 1 т соломи до ґрунту надходить в середньому:  5 кг - азоту, 2 - фосфору, 10 - калію, 3 - кальцію, 1 - магнію, 1 кг - сірки.

Таким чином при співвідношенні основної та побічної продукції в зернових культур 1:1 при урожаї озимої пшениці 4-5 т/га на полі залишиться з соломою: 20-25 кг азоту, 8-10 кг фосфору, 40-50 кг калію, 12-15 кг кальцію, 4-5 кг магнію, 4-5 кг сірки.

Внесення соломи і стебел збільшує вміст гумусу, покращує структуру ґрунту, знижує схильність до ерозії, стимулює процес азотфіксації. Вони є джерелом живлення для мікробіоти ґрунту, без яких доступність окремих елементів живлення була б обмежена. Покращується водний і повітряний режим та вбирна здатність ґрунту.

Пожежна безпека


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень