Коваленко Сергій Миколайович

Народився 14 грудня 1972 року в селі Гельмязів, навчався в Гельмязівській ЗОШ. Був учасником музичного гурту при школі, як гітарист.

Сергій Миколайович став вірним наставником, підтримкою та прикладом своєму брату Анатолію. Та промайнули шкільні роки, ось і доросле життя. Першим місцем роботи став радгосп «Росія». З 1990 по 1992 роки служба в Армії, прикордонником в Західній Україні. Після повернення з армії пішов працювати на Завод по виготовленню комбікормів в селі Піщане з 1992 по 1995 роки. Одночасно працюючи, йде навчатись, і з 1993 по 1998 рік є студентом Переяслав - Хмельницького педагогічного інституту де здобуває професію вчителя фізкультури. В 1995 році переходить на службу в органи внутрішніх справ України, як у частковий дільниці, де пропрацював 3,5 роки. З 1998 по 2002 ріки працює начальником охони у ВАТ «РУСЬ». На добровільній основі займається громадською роботою - керівник секції з бойових мистецтв. Після звільнення з ВАТ «РУСЬ» займався веденням сільського господарства, як для себе так і на продаж.

Свою любов до Євгенії доводив більше 5 років, для отримання згоди стати на весільний рушник та створити своє родинне гніздечко в 1993 році. Сім’я Довгич Миколи Петровича та Любові Миколаївни, прийняли Сергія, як рідного сина, та довірили йому долю доньки Євгенії . В 1994 році на світ з’явився син Віталій.

З перших днів повномасштабного вторгнення російської нечисті 24 лютого 2022 року, як доброволець, взяв до рук зброю. Будучи на найтяжчих напрямках фронту залишився вірним присязі, вірний своїй державі, своїм переконанням.

Напередодні свого останнього виходу на позицію «ЯСТРУБ», в районі населеного пункту Вугледар Волноваського району, Донецької області Сергій Миколайович перебував у відпустці. Тож сповнений енергії та прагненнями до перемоги, ринув поряд з побратимами в пекельний бій з ордою.

День 24 січня 2023 року для Сергія Миколайовича став останнім днем боротьби за майбутнє, днем, коли він поклав своє життя, за тихі і спокійні ночі своєї коханої Женічки, сина Вітальки, за батька і матір, за кожного з нас. Більше року командир стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А 7323 Коваленко Сергій Миколайович вважався зниклим без вісті.