Гарячка Західного Нілу
ЗОЛОТОНІСЬКИЙ РАЙОННИЙ ВІДДІЛ ДУ « ЧЕРКАСЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» ІНФОРМУЄ :
В області 22.08.2024 вперше зареєстровано випадок захворювання на гарячку Західного Нілу з летальним наслідком. Захворів чоловік 65 років, який проживав в селищі Маньківка Уманського району. Захворювання діагностували в медичному закладі м. Києва, де хворий перебував на стаціонарному лікуванні. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ за останні 9 років в Україні було зареєстровано 89 випадків гарячки Західного Нілу, в поточному році, станом на 30.08.2024, зареєстровано 50 випадків.
Геморагічна гарячка Західного Нілу — це вірусна хвороба, яка передається через укус комара. 80 % людей переносять її безсимптомно. У решти можуть бути лихоманка, висипання на шкірі. У тяжких випадках — запалення мозку та його оболонок. Має літньо-осінню сезонність, частіше нею хворіють сільські жителі, а також любителі полювання, звідки ще одна назва - «качина лихоманка».
На сьогоднішній день хвороба розповсюджена в багатьох країнах Африки, Азії, Середземномор'я. Окремі спалахи реєструються в країнах Центральної Азії (Казахстан, Туркменія, Таджикистан), Закавказзя (Азербайджан, Вірменія), США, Канаді, Мексиці, країнах Центральної Америки і Карибського басейну, Австралії, Україні.
Інфікована людина не заразна. На сьогоднішній день немає документально зареєстрованих випадків передачі цього вірусу від людини до людини при безпечних контактах і випадків зараження працівників охорони здоров'я за умови дотримання стандартних заходів інфекційного контролю.
Головним джерелом та резервуаром гарячки Західного Нілу в природі є 17 видів переважно перелітних птахів, які у крові мають високі концентрації вірусу, а він циркулює в них до 2 тижнів. Резервуаром також можуть бути деякі дрібні ссавці, гризуни, кажани, але в них концентрація вірусу значно менша і зберігається він в них нетривало.
Переносники захворювання — численні види комарів, які інфікуються під час харчування кров'ю інфікованих птахів. Під час укусів комарів вірус може потрапляти в організм людей і тварин, де він здатний розмножуватися і призводити до хвороби. Вкрай рідко можливе контактне зараження кров'ю тварин. Дуже незначна частка випадків інфікування людей відбувається при трансплантації органів, переливанні препаратів крові, грудному вигодовуванні, від матері до дитини.
Симптоми гарячки Західного Нілу
У більшості людей інфекція протікає безсимптомно, проте у 20% хворих розвивається грипоподібні захворювання, що характеризується різким підвищенням температури, головним болем, болем у горлі, м'язах, суглобах і спині, слабкістю, нудотою і діареєю. Можуть бути також висипання на тілі, збільшення печінки та селезінки, ураження нервової системи — менінгіт, енцефаліт, ознаки ураження головного мозку (розлади свідомості, парези, паралічі).
Профілактика гарячки Західного Нілу
Щоб уберегтися від гарячки Західного Нілу, в ендемічних регіонах проводять комплексні заходи, направлені на зниження чисельності комарів (осушення боліт тощо).
Для індивідуальної профілактики застосовують захисний одяг, сітки на вікнах, репеленти. Специфічного лікування хвороби не існує. Вакцина для запобігання захворюванню людей не розроблена.
Історія
Сам вірус був відкритий в 1939 році. Найсерйозніший спалах цієї хвороби в Європі стався в 1996-1997 роках у Румунії, коли захворіли близько 5 тис людей. У 1999 році цей вірус був завезений в Нью-Йорк і поширився на континентальну територію. В 2018 році спостерігається в багатьох країнах Європи, найсильніше постраждали такі країни, як Сербія, Італія, Греція, Угорщина і Румунія.
