Педько Сергій Миколайович

Педько Сергій Миколайович народився 2 серпня 1969 року в селі Гельмязів в сім’ї Педька Миколи Володимировича та Любові Миколаївни.

У 1976 році йде навчатися в школу. Освіту здобував спочатку у восьмирічній школі, а потім у Гельмязівській середній школі. Після закінчення 10 класу їде навчатися до Черкаського технікуму здобувати професію наладчика контрольно - вимірювальних приладів та автоматики. Відслужив в армії.

Починає свою трудову діяльність по спеціальності в с.Піщане на комплексі, потім ТДВ «Русь», Гельмязівський хлібокомбінат, Психоневрологічний інтернат.

Але не тільки роботою жив Сергій, молодий симпатичний хлопець зустрів своє кохання і пов’язав з нею своє життя. В шлюбі народилися два сини Віталій та Андрій.

Коли в 2014 році російська федерація розпочала неоголошену війну проти України та мала військову перевагу Сергій у березні 2015 року пішов служити до збройних сил України захищати територіальну цілісність України. Інакше він і не міг вчинити, його молодший брат Анатолій на той час уже брав участь в антитерористичній операції на сході нашої країни. Сергій побував у найгарячіших точках АТО. У 2016 році був демобілізований. Отримав нагороди «Учасник АТО», «Учасник бойових дій», «Ветеран війни», «Відзнаку Президента України».

Бойові дії на сході України не залишили Сергія байдужим, тому в мирному житті він як міг старався допомагати своїм побратимам і за це був обраний головою спілки учасників бойових дій с.Гельмязів а згодом і Гельмязівської громади.

Тож коли 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну ця звістка змусила справжнього патріота України взяти знову зброю до рук і боронити свою рідну землю від окупанта.

Обірвалося життя нашого Сергія 11.11.2022 року під час виконання чергового бойового завдання.